Місяць: Січень 2026

Нормативна база

Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” передбачено встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб.

Варто зауважити

Додаткові соціальні блага встановлюються на постійній основі або на певний період у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України. 

Хто має право?

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія за особливі заслуги перед Україноювстановлюється, зокрема матерям, які народили п’ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку.

Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.

Важливо!

Пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється як надбавка до пенсії, на яку має право особа (до пенсій за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та за вислугу років). Розмір надбавки визначається залежно від заслуг особи. Для багатодітних матерів цей розмір складає від 35 до 40 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (залежно від кількості дітей).

Що змінилось?

Починаючи з 01.01.2026 ця сума становить від 908,25 грн до 1038,00 грн.

За умови вчасного проведення профілактичної роботи більшості нещасних випадків при виконанні робіт у зимовий період на підприємствах можна було б запобігти. Профілактична робота повинна проводитися щоденно, із кожним працівником окремо з урахуванням особливостей його робочого місця.

Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів.

Одним із найефективніших організаційних заходів є регулярне своєчасне проведення інструктажів з охорони праці, навчання працівників безпечних методів виконання робіт у зимовий період.

Періоди різкого похолодання, сильного вітру, підвищеної вологості та ожеледиці є серйозним викликом для безпеки працівників. Низькі температури впливають на організм, здатність до концентрації, швидкість реакції та прийняття рішень. “Холодовий стрес” ‒ стан, за якого організм втрачає тепло швидше, ніж здатен його відновлювати. У таких умовах навіть незначне переохолодження може призвести до серйозних наслідків.

Особливо потрібно остерігатися холоду працівникам, робочий день яких проходить на вулиці. Вони під час роботи стикаються одразу з декількома небезпечними факторами. Це і низька температура, і слизька поверхня. Тому метою кожного інженера з охорони праці є донесення до працівників та їхніх керівників правил безпеки перебування на відкритому повітрі взимку. “Якщо говорити про обмороження і замерзання, то вони можливі навіть при плюсовій температурі навколишнього повітря. Обмороженню сприяють різкі, часті коливання температури, висока вологість повітря, вітер, а також вологі, тісні одяг та взуття, що викликає збільшення тепловіддачі організму і порушення нормального кровообігу. Обмороженню сприяють також нерухоме положення, втома, голод, крововтрата та поранення”, ‒ зауважила Ольга Янчук.

Як уникнути обмороження?

По-перше, потрібно не допускати намокання ніг, тобто одяг та взуття повинні бути цілими, сухими, час від часу необхідно активно рухатися (ходити, бігати), вживати гарячий чай та їжу.

За низьких температурах обмороження може статися при дотику голими руками до металевих частин машин, механізмів, приладів та інструментів. Щоб уникнути цього, роботи слід виконувати в рукавицях.

По-друге, працівники повинні вміти розпізнавати перші ознаки переохолодження та обмороження, знати, як діяти в екстрених ситуаціях, і не нехтувати правилами безпеки навіть за “незначного” холоду.

По-третє, слід звернути увагу на попередження травмування працівників під час пересування. Основними причинами таких нещасних випадків є падіння через незадовільний стан тротуарів, доріг (неприбраний сніг, ожеледицю тощо), та травми, отримані через падіння з даху бурульок або снігу.

Пропонуємо декілька кроків, що зменшать негативний вплив несприятливих погодних умов на працівників підприємства, з урахуванням специфіки їхньої роботи, зокрема:

• забезпечення формування пішохідних доріжок, проїздів та стоянок транспортних засобів на території підприємств, установ та організацій, при наявності снігового покриття ‒ своєчасне проведення робіт із прибирання та посипання речовинами, що виключають ковзання під час ожеледиці;
• безпечна та своєчасна організація робіт із прибирання снігово-льодяних утворень із дахів будівель та споруд, за неможливості проведення зазначених робіт ‒ виключення доступу працівників до небезпечних дільниць;
• організація заходів зі збереження тепла в виробничих приміщеннях з метою дотримання вимог діючих санітарних норм;
• проведення з працівниками позапланових інструктажів з питань охорони праці щодо вимог безпеки та особистої уваги під час руху по території підприємства та по території міста у зв’язку з виконанням функціональних обов’язків за затвердженим маршрутом;
• проведення позапланових інструктажів з питань охорони праці з водіями транспортних засобів щодо особливої пильності та дотриманням правил дорожнього руху в ускладнених зимових погодних умов;
• автомобілі, трактори та інші самохідні машини, призначені для використання в зимових умовах, повинні мати утеплену кабіну, справну систему обігріву та бути обладнані системою запуску двигуна з кабіни;
• на підприємствах повинні бути пристрої для підігріву води, мастила, полегшення запуску двигуна. Підігрів двигуна та інших частин автомобіля, трактора паяльною лампою і відкритим вогнем не допускається. Водіям, трактористам, вантажникам та іншим особам під час стоянки забороняється відпочивати або спати в кабіні, салоні при працюючому двигуні;
• для виконання робіт далеко від населених пунктів і проїжджих доріг при температурі нижче -20°С, а також під час хуртовини та снігопаду необхідно направляти одночасно не менше двох трактористів. Перед виїздом автомобілі повинні бути повністю заправлені пальним. За поверненням автомобілів на місце стоянки в наприкінці дня повинні стежити відповідальні особи. При затримці з поверненням автомобілів, вони зобов’язані з’ясувати причину та вжити заходи для надання допомоги;
• з урахуванням конкретних умов (малонаселена місцевість, погані погодні та дорожні умови) водії та інші особи повинні бути навчені прийомам надання першої долікарської допомоги при обмороженні. При експлуатації автомобілів під час ожеледиці потрібно забезпечувати їх ланцюгами, засобами укриття, утеплення двигуна з боку радіатора та іншими подібними пристосуваннями.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено встановлення з 01 січня 2026 року нових розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, зокрема:

розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність –2 595,00 грн (у 2025 році він складав 2 361,00 грн);

розміру мінімальної заробітної плати – 8 647,00 грн (в 2025 році – 8 000,00 грн);

прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць – 3 209,00 грн (у 2025 році – 2 920,00 грн).

У зв’язку з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 січня 2026 року проведено перерахунок складових пенсійних виплат, які базуються на розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

– мінімальної пенсії за віком;

– доплати за понаднормовий стаж, передбаченої Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (для непрацюючих пенсіонерів);

– надбавки до пенсії за особливі заслуги згідно з Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”;

– доплат відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”.

Також з 01 січня 2026 року проведено перерахунок пенсій особам, які досягли 65-річного віку та мають необхідний страховий стаж (30 років ‒ для жінок, 35 років ‒ для чоловіків). Мінімальний розмір пенсії для таких пенсіонерів становить не менше 40 % мінімальної заробітної плати – 3 458,80 грн (8647,00 грн х 40 %), що більше на 258,80 грн у порівнянні з 2025 роком (3 200,00 грн).

При цьому, згідно з підпунктом 7 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, якщо розмір пенсії, обчисленої відповідно до законодавства, не досягає 3 758,00 гривень, таким особам встановлюється щомісячна доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Також проведено перерахунок пенсії пенсіонерам, які мають звання почесного донора. Розмір підвищення становить 320,90 грн (3 209 грн х 10 %), що більше у порівнянні з 2025 роком на 28,88 грн (292,20 грн).

Додатково зазначаємо, що внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати з 01 січня 2026 року збільшиться й розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян” (Герої України, повні кавалери орденів Богдана Хмельницького, княгині Ольги та “За мужність”).

В області внаслідок проведеного перерахунку пенсій у зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищення отримають 106,7 тис. осіб з числа “цивільних” пенсіонерів та 7,6 тис. осіб з числа пенсіонерів із числа військовослужбовців.

Право на призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої пенсія за віком призначається за наявності у громадян необхідного страхового стажу після досягнення віку 60, 63 або 65 років.

У 2026 році право на пенсію за віком матимуть особи, які досягнули:

60 років, за наявності страхового стажу не менше 33 років;

63 років, за наявності страхового стажу не менше 23 років та 65 років, за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Наявність страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

У разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення віку 60, 63 або 65 років, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу на дату досягнення відповідного віку.

Довідково: в 2025 році право на призначення пенсії за віком мали особи після досягнення віку:

60 років, за наявності 32 років страхового стажу;

63 років, за наявності 22 років страхового стажу;

65 років, за наявності 15 років страхового стажу.

Звертаємось до майбутніх пенсіонерів, які у 2026 році досягнуть пенсійного віку, але мають певні хвилювання щодо кількості набутого страхового стажу та права на призначення пенсії за віком.

Пропонуємо декілька корисних порад:

1. Уважно перегляньте наявні документи (паспорт, ідентифікаційний код, дипломи про освіту, свідоцтво про народження дітей, військовий квиток).

2. Проведіть первинний аудит паперової трудової книжки, якщо маєте записи до 2004 року (у разі виявлення неточностей, помилок, найчастіше в ПІБ, даті народження, зверніться до страхувальника для оперативного усунення неточностей).

3. Запитайте у роботодавця, чи оцифрована трудова книжка. Якщо ні, то ви можете звернутись до фахівця Пенсійного фонду України для її оцифрування.

4. За бажанням замовте довідку про заробітну плату за будь-які 60 місяців поспіль, тобто 5 років, до 01 липня 2000 року.

5. Зверніться до фахівця сервісного центру з проханням обрахувати набутий страховий стаж або ж скористайтесь мобільним застосунком “Пенсійний калькулятор”, він допоможе дізнатись орієнтовну суму пенсійної виплати.

6. Оберіть спосіб отримання пенсійної виплати ‒ пошта або банківська установа.

7. Зробіть 2 кольорові фотографії 4х6 см для виготовлення пенсійного посвідчення.

Нагадуємо, що звернутись для оформлення пенсії за віком ви маєте 3 місяці від дня набуття пенсійного віку, якщо ж ви звернетесь до сервісного центру пізніше 3 місяців, то пенсія буде призначена з дня звернення, а не з наступного дня після досягнення пенсійного віку.

Український ветеранський фонд презентував результати дослідження «Портрет ветерана 2025»

Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів України презентував результати дослідження «Портрет ветерана 2025», яке провів спільно з Соціологічною групою “Рейтинг” у вересні–грудні 2025 року. Аналітики фіксують стабільно високий рівень довіри та поваги до військових і ветеранів, а серед ключових викликів, з якими можуть зіткнутися захисники й захисниці, повертаючись до цивільного життя, називають, психоемоційну нестабільність, ризик залежностей та нерозуміння суспільства.

До події, що відбулася 23 грудня в Києві, долучилися представники державних та неурядових організацій, бізнесу, міжнародні партнери, ветерани та військові. Під час заходу обговорили потреби ветеранської спільноти, працевлаштування, роль держави й бізнесу у створенні стійких рішень на підтримку ветеранів і ветеранок, а також  підбили підсумки роботи Українського ветеранського фонду у 2025 році.

«Довіра до військових і ветеранів — висока. Завдання держави — наповнювати цю довіру конкретним змістом: доступними сервісами, підтримкою після служби та зрозумілими можливостями для цивільного життя. Зокрема, через ветеранську інфраструктуру і саме Український ветеранський фонд Мінветеранів ми реалізуємо цю політику — підтримуємо ветеранський бізнес і громадські ініціативи,  а також проводимо системні дослідження. Надалі ми посилюватимемо цю роботу, розширюючи інструменти підтримки та спираючись на дані й реальні потреби ветеранів і ветеранок», — зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.

​​За словами виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Каріни Дорошенко, соціологічні дослідження, які організовує і здійснює фонд, це своєрідний дороговказ в роботі установи. Вони чітко показують, де саме ветеранська спільнота сьогодні потребує більшої уваги, які програми працюють, де потрібно шукати нові підходи й рішення.

“Саме на основі досліджень ми формуємо нашу роботу. Зокрема, в 2025 році в межах програми “Варто” Український ветеранський фонд підтримав 336 проєктів, серед яких 16 проєктів від громадських організацій та 320 бізнес-проєктів ветеранів та членів їхніх сімей, на понад 490 мільйонів гривень, компенсував понад 500 заявок у межах програми одноразової фінансової допомоги та забезпечив майже 27 тисяч консультацій через Гарячу лінію кризової та юридичної підтримки. Для нас важливо, щоб кожна цифра в нашому звіті відповідала реальним потребам ветеранів і ветеранок», — наголосила керівниця фонду.

Довіра до військових та ветеранів залишається на високому рівні

Згідно з результатами дослідження “Портрет ветерана 2025”*, 96% українців довіряють військовим, які зараз воюють, 92% — ветеранам нинішньої війни, 87% — ветеранам АТО. 77% населення вважають, що суспільство поважає ветеранів, а рівень поваги до жінок-ветеранок є ще вищим — 81%.

Водночас самі ветерани оцінюють ситуацію стриманіше: 60% вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів, тоді як 36% дотримуються протилежної думки. Дослідники зазначають, що між суспільним образом ветеранів і їхнім власним відчуттям існує певний розрив, однак він має природний характер і не створює конфлікту.

Дослідження також показує, що образ ветерана в Україні значною мірою формується через особистий досвід: 64% українців мають ветеранів серед членів родини або близьких друзів.

Якщо говорити про образ ветеранів та ветеранок в медіа, то порівняно з минулим роком його сприймають дещо більш реалістичним та позитивним, також більш позитивним сприймають образ в медіа жінок-ветеранок: 72% опитаних зазначили, що образ ветеранів в українських ЗМІ є переважно позитивним, а 78% вважають позитивним образ у ЗМІ жінок-ветеранок.

Головні виклики та потреби ветеранів і ветеранок

58% ветеранів вважають, що суспільство недостатньо поінформоване про їхні потреби та виклики цивільного життя, тоді як серед цивільного населення 60% респондентів оцінили власну поінформованість як достатню.

Нерозуміння суспільства — в трійці найбільш ймовірних негативних явищ, які можуть виникнути у житті ветеранів та ветеранок. Ветерани і ветеранки оцінили його ймовірність у 75%, після психоемоційної нестабільності (85%) та алкогольної чи наркотичної залежностей (79%).

Найбільш затребуваними видами підтримки для ветеранів і ветеранок у 2025 році залишаються:

• матеріальна підтримка — 50%;
• медична допомога — 43%.

Понад чверть опитаних також зазначили потребу в психологічній підтримці (28%) та забезпеченні житлом (26%).

Загалом дослідження засвідчило, що українське суспільство поступово вчиться бачити у ветеранах не лише героїв, а й людей, які повертаються до цивільного життя з власними викликами та проблемами. Зменшуються страхи та перебільшені очікування, характерні для перших років війни, натомість суспільство демонструє більш виважене і реалістичне ставлення до проблем ветеранів.

*Довідково. Дослідження “Портрет ветерана 2025” складається з двох частин: основна частина — опитування ветеранів та ветеранок, проведене соціологічною групою “Рейтинг” за ініціативи Українського ветеранського фонду Мініветеранів. В опитуванні взяли участь 240 респондентів та респонденток методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) впродовж 3-15 грудня 2025 року. Друга  частина — шоста хвиля дослідження, яке проводиться щорічно, починаючи з 2022 року. Вибірка склала 1000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та географією. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю протягом 10-20 вересня 2025 р.

Ознайомитися з дослідженням “Портрет ветерана 2025” та Звітом Українського ветеранського фонду за 2025 рік можна на сайті Українського ветеранського фонду.