Як розпізнати насильство: види та ознаки
Захистити найвразливіших: як розпізнати та зупинити насильство стосовно дітей
Дитинство має бути безпечним простором, наповненим підтримкою та турботою. Проте тисячі дітей щороку стикаються з різними формами жорстокого поводження, які часто залишаються непоміченими через страх, сором або незнання. Насильство над дитиною — це не лише фізичні удари. Це комплекс дій чи бездіяльності, які руйнують психіку, здоров’я та майбутнє дитини.
Коли дитина страждає від насильства, вона дійсно стає невпевненою, вразливою та некомунікабельною, оскільки руйнується її базовий фундамент безпеки і віри в навколишній світ. У її душі оселяється постійний, глибокий страх перед помилками, який змушує щохвилини чекати на нову хвилю критики чи болю. Хронічний стрес поступово виснажує нервову систему, через що дитина починає страждати від нічних кошмарів, раптових панічних атак або частих психосоматичних болей, які не мають видимих медичних причин.
Вона втрачає здатність довіряти не лише дорослим, але й власним почуттям, що змушує її повністю ізолюватися від однолітків або, навпаки, проявляти нетипову агресію як єдиний відомий їй спосіб самозахисту. Через надмірне емоційне навантаження дитині стає важко концентруватися на навчанні, її колись улюблені ігри та захоплення втрачають будь-який сенс, поступаючись місцем апатії. З часом цей болючий досвід починає викривляти її сприйняття здорових стосунків, змушуючи в дорослому віці або самій виступати в ролі кривдника або ж покірно терпіти жорстокість, вважаючи себе винною в усьому, що сталося.
Тривожні дзвіночки: як зрозуміти, що дитина страждає?
Діти рідко говорять про насильство прямо. Дорослим варто звернути увагу на такі зміни в поведінці:
раптова замкнутість, тривожність, спалахи агресії або апатія;
поява синців, подряпин чи опіків, походження яких дитина не може або боїться пояснити;
погіршення успішності в школі, втрата інтересу до хобі;
уникнення певних місць, родичів чи знайомих дорослих;
порушення сну, нічні кошмари чи різка зміна апетиту.
Головне правило — не ігнорувати. Якщо ви чуєте тривалий плач за стіною у сусідів або бачите жорстоке поводження на вулиці, ваша реакція може врятувати життя.
Пам’ятайте: безпека дітей — це відповідальність кожного дорослого.
Не бійтеся втрутитися, адже байдужість може коштувати занадто дорого.
Безпека дитини – відповідальність кожного дорослого
Дитина – особа до досягнення нею повноліття (18 років).
Малолітня дитина – дитина до досягнення нею 14 років.
Неповнолітня дитина – дитина у віці від 14 до 18 років (ст.6 Сімейного Кодексу України).
Основні види нехтування потребами дитини:
- Фізичне нехтування: Незабезпечення базових потреб — відсутність їжі, чистого одягу, належних житлових умов, відмова у медичній допомозі.
- Емоційне нехтування: Ігнорування емоційних потреб дитини, відсутність любові, підтримки, інтересу до її життя, емоційна холодність, крики або постійна критика.
- Освітнє нехтування: Ігнорування потреби дитини в навчанні, дозвіл на систематичне пропускання школи.
- Медичне нехтування: Відмова від лікування або ігнорування рекомендацій лікарів.
- Нехтування наглядом: Залишення дитини без нагляду на тривалий час або в небезпечних умовах.
До жорстокого поводження, насильства щодо дитини відноситься:
- будь-як форма рабства, продаж дітей та торгівля ними, примусова праця;
- робота, яка може заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров’ю;
- використання (втягнення) дитини в жебрацтво;
- втягнення дитини у злочинну діяльність, залучення її до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин;
- дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;
- домашнє насильство, внаслідок якого дитина постраждала або стала його свідком (очевидцем);
- вчинення булінгу (цькування) стосовно дитини;
- незабезпечення дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для її віку доглядом.
Якщо ви побачили ознаки насильства над дитиною, ваша відповідальність — діяти. Не залишайте дитину сам на сам з цією проблемою. Подбайте, щоб вона почувалася в безпеці, і покажіть, що ви їй вірите: «Це не твоя провина. Я з тобою». Не знецінюйте досвід словами «та нічого страшного не сталося». Це важливий сигнал для дитини: винен кривдник, а не вона, а насильство не буде замовчуватися. Кожна дитина має право на безпеку. І кожен із нас здатен допомогти їй і захистити.
Домашнє насильство: відповіді на поширені запитання
Як розпізнати насильство: види та ознаки
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство – це не внутрішньосімейна справа чи особливості родинного спілкування. Це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати.
Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Запобігання домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Якщо ви зазнаєте домашнього насильства або у вашій родині існує загроза його вчинення:
Підготуйте особистий план безпеки, який допоможе вам у критичній ситуації
Продумайте свої дії у випадку домашнього насильства
Розкажіть про насильство тим, кому ви довіряєте (родичам, друзям)
Знайдіть таке місце, куди ви змогли б піти у разі небезпеки
Ваші заходи безпеки можуть бути такими:
Зробіть та заховайте у надійному місці запасні ключі від будинку/квартири або машини так, щоб у разі небезпеки ви могли швидко вийти та дістатися безпечного місця
У надійному та завжди доступному для вас місці заховайте певну суму грошей, важливі номери телефонів, паспорт, необхідні папери (документи дітей, свідоцтва, що підтверджують право володіння майном, медичні картки тощо), а також необхідний одяг і ліки
Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, спробуйте перейти у приміщення, яке можна легко покинути. Намагайтеся триматися ближче до виходу. Уникайте суперечок у кімнатах, де є гострі та ріжучі предмети
Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують шум і крики з вашого будинку/квартири. Коли приїде поліція, спробуйте максимально заспокоїтися та чітко викласти ситуацію, напишіть заяву про вчинене щодо вас чи ваших дітей насильство
Заздалегідь домовтеся з друзями або родичами про можливість надання вам тимчасового притулку в разі небезпеки. Важливо, щоб це були ті люди, які зможуть вас захистити та у яких кривдник одразу вас не знайде
Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати вам необхідну підтримку (кризовий центр, притулок для жінок, соціальна служба, телефон довіри тощо)
Як поводитися у ситуації домашнього насильства, щоб мінімізувати негативні наслідки:
У жодному разі не з’ясовуйте стосунки з кривдником, який перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння
У жодному випадку не відповідайте агресією агресію
Не починайте кричати чи плакати. Говоріть із кривдником чітко. Спробуйте заспокоїтися самі та дайте час заспокоїтися кривднику (вийдіть в іншу кімнату, на вулицю тощо)
Лише тоді, коли ваш партнер заспокоївся та готовий адекватно спілкуватися, обговоріть ситуацію. У розмові використовуйте “Я-висловлювання” (говоріть про свої почуття та відчуття, не звинувачуйте та не докоряйте, пропонуйте вихід із ситуації: “Я почуваюся збентежено коли ти поводишся таким чином”, “Давай ми спробуємо у таких ситуаціях діяти ось так…”)
Спільні риси кривдників:
Заперечує існування або мінімізує серйозність насильства та його вплив на постраждалих та інших членів сім’ї
Сприймає постраждалу особу як власність або сексуальний об’єкт
Має низьку самооцінку і відчуває себе нереалізованим, хоча може поводитись гордовито
Звинувачує у своїх насильницьких діях зовнішні обставини – стрес, поведінка партнера, “поганий день”, алкоголь, наркотики чи інші фактори
Може бути приємним і чарівним між періодами насильства і часто може складатися враження “приємної особи” для оточуючих
Але вихід є з будь-якої ситуації. Важливо вчасно усвідомити проблему, оцінити її можливі наслідки та звернутися за кваліфікованою допомогою.
